Українська Українська English English
Гість [вхід] [реєстрація]  
Карпатські стежки
Громадська організація Івано-Франківська регіональна фундація "Карпатські стежки"
Новини
Хто ми
Наші орієнтири
Наші партнери
Маршрути
Знакування
Притулки
Безпека туристів
Екологія
Мапи
Гостинні садиби
Корисні посилання
Фотогалерея
 
Назад Назад
Створення системи безпеки гірських мандрівок в Українських Карпатах
Дата публікації: 01.03.2020
Кількість переглядів: 3635

Розділ 4. Аналіз системи, яка створена на даний час і в якому напрямку вона може рухатись

Приклади непрофесійності системи:

 1.Закупки техніки, обладнання та інвентаря для рятування в горах (дискусійне питання).

Приклад — снігоболотоходи Богун. На сторінці у ФБ я створив тему для обговорення даного виду техніки і в дискусії працівник фірми, яка їх виробляє, так і не надав підтвердження, що вони випробовувались для експлуатації в гірських умовах! Дописувач Nick Deko виставив відео, де їх рух по снігу в горах зовсім не вражає!

Навіщо ДСНС було позиціонувати їх як техніку для роботи в гірських умовах?! Можливо їх і можна там використовувати, але на катаних снігових дорогах або на інших шинах, які мають більше зацепів для болотяних грунтів, а не снігу!

Мені ж видається що для пересуванню по снігових схилах найкраще підходить техніка на гусеничному ходу (типу ратрака, снігохода і т.п.)

2.Збільшення кількості працівників замість запобіганню випадків технічними засобами.

Зимове знакування тичками може вирішити дуже багато проблем блуду туристів! Ми робили таке знакування на Говерлі, Свидовці та в 2019 році після випадку на Боржаві.

Після встановлення тичок туристи почали ходити тільки по них і до кінця зимового сезону рятувальники на хребті більше не проводили пошукових робіт!

Якщо в девізі ДСНС є слово ЗАПОБІГТИ, тоді це зобов'язує займатись встановленням тичок на популярних гірських зимових маршрутах (Говерла, Петрос, Боржава, Драгобрат, Свидовець), а не збільшувати кількість відділень в даних районах! В 2019 році було додатково набрано 2 відділення (12 осіб) з місцевих жителів в Квасах та Пилипці із сталою зарплатою мабуть біля 10 тис грн. Івано-Франківське керівництво з гордістю інформує про згоду київського керівництва на створення відділення на Заросляку, замість того щоб організувати тичкове знакування на Говерлу!

 3.Начальник, який не розуміє специфіки гірського рятування, менше приділяє уваги професійним вимогам, а більше бюрократичним.

Це відбувається тому, що гірськими рятувальниками управляють люди, які не мають досвіду ходіння горами і не пройшли школу туризму чи альпінізму!

4.Зацікавленість в збільшенні кількості випадків рятувальних робіт — показник потрібності!

Існуюча система не стимулює рятувальників до зменшення випадків та їх запобіганню, адже якщо їх не буде, то кількість рятувальників будуть зменшувати. Щоб цього не відбувалось, придумуються хибні рятувальні виїзди задля збільшення показника потрібності.

5.Надмірне втручання в роботу гірської рятувальної групи, коли має працювати тільки трійка: керівник групи - керівник операції — постраждалий.

Через нерозуміння проблеми, під час рятувальної операції керівника відділення часто надмірно турбують всі начальники, які знаходяться вище по рангу. Це приводить до швидкого розряду батереї смартфона, в результаті чого група не буде мати можливості контактувати з постраждалим.

6.Рятувальна служба, яка формується з місцевих жителів, не розумітиме туристів та альпіністів.

Місцеві мешканці ходять в гори переважно з господарськими цілями або заради легкого відпочинку. До того ж майже всі не мають досвіду туризму чи альпінізму. І тому їм важко зрозуміти і оцінити поступки туристів та альпіністів, які йдуть туди в погану погоду. Також, за відсутності зв'язку, їм складно буде передбачити, де саме можуть бути люди, які потребують допомоги.

На даний час держава оплачує формування структури, яка створюється без участі професіоналів гірського туризму та альпінізму, які могли б допомогти зробити її дешевшою і більш фаховою. Відділення на горі Піп Іван є винятком із правил тільки тому, що їх підготовкою і забезпеченням спорядженням займаються європейські гірські рятувальні служби в рамках проєкту!

Більшість людей ходить в гори щоб відчути свободу в думках, діях, поступках - вони дають простір для всього. Перебування в них вимагає більшої самодисципліни, аніж примусу до виконання. Структура ж гірського рятування ДСНС будується за військовим принципом дисципліни та підпорядкування. В туристських групах управляють найбільш фахові лідери, в групах ДСНС — начальники. Тому, при збереженні такого відношення, в службу не прийдуть фахівці з туризму чи альпінізму!

Мотивацією рятувальників альпіністів-туристів є порятунок собі подібних, мотивацією ж місцевих мешканців є заробітна плата і відносно вільний графік. Щоб підготувати професійного гірського рятувальника потрібно не менше 3-5 років праці та постійних навчань, але при останній мотивації і виникненні будь-яких ускладнень місцевий житель буде відноситись до рятування як до роботи, яку в будь-який момент можна змінити, а не як до покликання та престижу! В результаті - даремно витрачені кошти на їх підготовку.

З психологічним профілем рятувальника гірської пошуково-рятувальної групи можна ознайомитись в наступному дослідженні, зробленому до 2012 року, коли ще існували ГПРЗ.

В 2016 році моя ідея була схожою до ідеї патрульної поліції, в яку б після відбору увійшли б заново навчені професіонали за принципом відбору професійних гірських рятувальників розвинутих туристичних країн. Тоді керівник ДСНС погодився на це, але я не зміг організувати навчання. Можливо зараз є такий шанс завдяки цьому проєкту, в якому передбачено навчання за європейськими зразками та створення електронної системи пошуку та рятування туристів.

Розділ 4. Модель співпраці, яка може працювати в наших умовах, і вироблення алгоритму її реалізації

Тут мається на увазі модель співпраці добровільних гірських рятувальників та державних.

Ця модель залежить від намірів керівництва ДСНС поглиблювати співпрацю чи залишатись на даному рівні.

Варіанти:

  1. ДСНС не має намірів глибшої співпраці з громадськими рятувальниками

  2. ДСНС запрошує для консультацій окремих фахівців, але самостійно формує політику гірського рятування

  3. ДСНС хоче залучати громадських рятувальників тільки на короткочасні операції з пошуку та рятування в горах.

  • Створення та навчання локальних груп порятунку (TURE — співпраця з Верховинською групою, ГОРС — зі Славською, ГРЦ — Івано-Франківською і т.п.)

  • Комплектація груп груповим спорядженням

  • далі т.п.

4. ДСНС має бажання змінювати свій підхід до побудови системи порятунку в горах і,

спільно з фаховою громадськістю, знаходить шляхи як це реалізувати

  • Створення робочої групи з активістів та відповідальних осіб ДСНС, які мають вплив на прийняття рішень, для розробки моделі співпраці.

  • Заснування доровільної громадської рятувальної служби, яка б займалась запобіганням випадків (літнє та зимове знакування, профілактичні заходи, навчання, т.п.) та допомогою професійним рятувальникам.

  • Залучення коштів місцевих громад та туристів - формування фонду попередження та порятунку

Організаторам проєкту варто звернутись в головний офіс ДСНС та отримати офіційну інформацію щодо їх планів побудови системи порятунку в горах і після цього приймати рішення по варіанту співпраці.

 
 
 
Карта сайту © 2007 - 2018 Фундація "Карпатські стежки".
Будь-яке використання інформації чи фото з даного сайту
без згоди Фундації заборонене
Створення сайту:
LesHOST